Page 25 - 4627

Рисунок 2.4 – Теоритична ВАХ p-n переходу
Вона має пряму (1) та зворотну (2,3) гілки. Якщо напруга
прямого вмикання U пр <φ к через перехід, опір якого великий,
тече малий струм. Як тільки зі збільшенням U пр останнє
досягне значення U пр =φ к , запірні властивості р-п переходу
зникають, і струм через перехід визначається лише
провідністю р- і п- шарів.
При зростанні від нуля зворотної напруги U зв , швидкість
руху неосновних носіїв через перехід зростає. При U зв =U п
швидкість рухомих носіїв така, що їх енергії вистачає для
виникнення в матеріалі ударної іонізації - вибивання
додаткових носіїв заряду. Внаслідок цього відбувається
лавиноподібний зріст зворотного струму. Це явище
називається електричним пробосм р-п переходу, а U п -
напругою пробою. Якщо при цьому р-п перехід ефективно
охолоджується, різке зростання потужності, що в ньому
виділяється ( U зв I зв ), не призводить до суттєвих змін
температури структури і електричний пробій протікає при
незмінній напрузі. Це явище має зворотний характер. Тобто,
при зниженні U зв запірні властивості р-п переходу
відновлюються (гілка 2 ВАХ).
Явище електричного пробою використовується,
наприклад, при створенні такого НП приладу як стабілітрон.

25