Page 10 - 4627

Електрони, які обертаються в атомі, які розташовані на
зовнішніх орбітах, зв'язані з ядром слабше, ніж електрони, що
знаходяться на внутрішніх, близьких до ядра орбітах. Тому
під дією сусідніх атомів або внаслідок інших причин зовнішні
електрони можуть залишити свою орбіту, що спричинить за
собою зміну електричного стану атома. Електрони,
розташовані на зовнішніх орбітах атомів, називаються
валентними електронами. Вони визначають хімічну
активність речовини, тобто беруть участь у створенні
хімічного зв'язку між атомами. Електрони, що звільнилися від
внутрішньоатомних зв'язків, одержали назва вільних
електронів. Вони переміщуються всередині речовини між
атомами в різних напрямках і з різними швидкостями. При
наявності зовнішнього електричного поля безладний рух
вільних електронів стає упорядкованим, спрямованим. У
результаті виникає електричний струм. Чим більше вільних
електронів має речовина, тим вище його електропровідність.
Цим і пояснюється хороша провідність металів, а також
розподіл твердих тіл по здатності їх проводити електричний
струм на провідники, напівпровідників і діелектрики.
Втрачаючи або здобуваючи електрони, нейтральний в
електричному відношенні атом стає зарядженим. Такий атом
називається іоном. Процес відриву електронів від атома чи
приєднання до атома зайвого електрона, у результаті якого
утвориться додатній чи від'ємний іон, має назву іонізації
атома. Іони, які мають різноіменні заряди, притягуючись один
до одного, утворюють молекули.
Будова твердих тіл пояснюється квантовою теорією
будівлі речовини, відповідно до якої електрони мають
властивості не тільки матеріальних часток (корпускул), але і
хвильові властивості.
В основу квантової теорії покладені наступні теоретичні
передумови:
Гіпотеза М. Планка.
В 1900 р. М. Планк висунув гіпотезу, відповідно до якої
енергія електронів в атомі може приймати лише цілком
визначені дискретні значення. Зміна енергії електронів може
відбуватися тільки стрибкоподібно. Перехід зі стану з
меншою енергією в стан з більшою енергією може відбутися
за умови поглинання з зовні порції енергії, рівної різниці

10