Page 41 - 4622

5) При розшифруванні знімків визначити типи дефектів
та виміряти розміри їх зображень за допомогою лінійки і ви-
мірювальної лупи.
6) Розміри дефектів при розшифруванні знімків слід
округлювати до найближчих значень з ряду чисел: 0,2; 0,3;
0,4; 0,5; 0,6; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5; 2,0; 2,5; 2,7; 5,0.
7) Для скороченого запису дефектів при розшифруванні
знімків і документальному оформленні результатів контролю
повинні використовуватися умовні позначення, приведені в
табл. 3.3.
Для скороченого запису максимальної сумарної довжини
дефектів (на ділянці знімка завдовжки 100 мм або на всьому
знімку при його довжині менше 100 мм) слід використовувати
умовне позначення ∑.
Після умовного позначення дефектів вказують їх розміри
в міліметрах:
– для сферичних пор, шлакових і вольфрамових вклю-
чень – діаметр;
– для видовжених пор, шлакових і вольфрамових вклю-
чень – ширина і довжина (через знак множення);
– для ланцюжків, скупчень, окисних включень, непрова-
рів і тріщин – довжина.
Для ланцюжків і скупчень пор, шлакових і вольфрамо-
вих включень після умовного позначення дефектів, що вхо-
дять в ланцюжок або скупчення, вказуються максимальний
діаметр або ширина і довжина цих дефектів (через знак мно-
ження).
За наявності на знімку зображень однакових дефектів
(дефектів одного вигляду з однаковими розмірами) допуска-
ється не записувати кожен з дефектів окремо а вказувати
перед умовним позначенням дефектів їх число.
Після умовного позначення максимальної сумарної дов-
жини дефектів (на ділянці знімка завдовжки 100 мм) вказу-
ється ця довжина в міліметрах.
При виявленні на знімку зображень дефектів, не перера-
хованих в п.7, в заключенні результатів контролю слід вказати
повне найменування дефектів.
40