Page 35 - 4593

Рис. 1.21. Тектоніка каркасних будинків: 1. Міцно з’єднані плити створюють просторову конструкцію
об’ємного блока з несучими стінами балками. 2. Основні типи несучих об’ємних блоків: збірні-безкаркасні, монолітні-
«ковпак», «лежача склянка». 3. Приклади функціонально-планувального рішення об’ємних елементів. 4. Конструктивні
схеми моноблокових, панельно- блокових та каркасно-блокових будинків. 35

Конструктивне пластичне вирішення ненесучих зовнішніх стін може бути достатньо різноманітним, але воно не
повинне приховувати місця стиків та кріплень до каркасу. Незалежно від типу розміщення панелей слід прагнути
виявити каркас на фасаді за допомогою розшивки панелей. Архітектор повинен знайти найбільш технічно раціональне
вирішення й всіма композиційними засобами показати специфіку структури каркасу.
У деяких випадках, особливо в невисоких спорудах, каркас несе лише навантаження від перекриття, а стіни
виконують з бетонних панелей, котрі приймають на себе вагу всіх огороджувальних елементів та частину навантаження
від перекриття. Такі типи споруд називають напівкаркасними або спорудами з несучими й самонесучими стінами.
Зовні розшивка самонесучої стіни з масивних бетоних панелей мало чим відрізняється від розшивки навісних панелей.
Тому архітектор повинен показати принципову відмінність цих конструктивних систем засобами тектоніки. Несучі
панелі повинні мати більшу фактуру, “важчий” колір. Віконні пройоми варто втопити в товщу стіни, а цокольні блоки
витягнути вперед і надати їм видимої максимальної стійкості. Для навісних панелей, навпаки, слід застосовувати дрібну
фактуру, “легкі” кольори. Їх слід висувати вперед відносно цоколя, підкреслюючи цим їх виключно огороджувальну
функцію.