Page 31 - 4591

При дуговому зварюванні для розплавлення металів ви-
користовується теплова енергія електричної (зварювальної)
дуги, яка володіє високою температурою (до 6000 °С). Дуга
горить в атмосфері між зварюваним металом, який прийнято
називати основним, і кінцем електроду, закріпленого в елек-
тродотримачі.
Електрична дуга являє собою стійкий розряд струму в
газовому середовищі. Для переборювання струмом великого
опору повітря в дуговому проміжку необхідна іонізація сере-
довища, інакше стійкою горіння дуга не буде. При дуговій
зварці іонізаторами є пари розплавленого металу, компоненти
електродного покриття і т.п. При збільшені іонізації дугового
проміжку струм зростає а напруга дуги спадає. Отже, для за-
палювання дуги необхідна певна напруга-значно більша, ніж
при роботі.
Живлення електричної дуги здійснюється змінним і по-
стійним струмом від спеціальних зварних джерел живлення.
Зварювальні шви розрізняють за положенням в просто-
рі: нижні, горизонтальні, вертикальні, стельові і проміжні; за
відношенням до діючих на шви сил: флангові, лобові (тор-
цеві), комбіновані і косі; за прямолінійністю: прямолінійні,
кільцеві вертикальні і кільцеві горизонтальні (рис. 2.2).
На форму, розміри і якість шва значно впливає режим
зварювання. Під режимом зварювання розуміють сукупність
умов проведення процесу зварки. Параметри режиму зварю-
вання розділяють на основні і допоміжні.
При ручному дуговому зварюванні до основних параме-
трів режиму відносять струм, вид струму та його полярність,
діаметр електрода, напруга дуги, швидкість зварювання. До
додаткових елементів режиму при дуговому зварюванні від-
носять склад і товщину покриття електродів, початкову тем-
пературу основного металу, положення електрода в просторі і
положення зварюваних заготовок в процесі зварювання.

31