Page 21 - 4586

рівня вибираються і приймаються рівними
фактично споживаній потужності, яку можна
наближено, на інтервалі вмикання t в, визначити
р МІ  р  k  р ; (3.1)
ф
н
з
q МІ  р МІ  tg ; (3.2)
c

де k з - індивідуальний коефіцієнт завантаження,
р - номінальна потужність електроприймача, кВт,
н
tg - тангенс середнього коефіцінта навантаження.
c
2. За методом впорядкованих діаграм
визначається розрахункове навантаження на
другому рівні електропостачання

Р МІІ  К М  К вик  Р ном , (3.3)
де Р ном - номінальна потужність групи електроприймачів,
кВт,
K вик - груповий коефіцієнт використання за активною
потужністю за цикл t ц, Т ц, який можна визначити через
індивідуальні k вик:
K вик   k вик p н  p н ,
k вик = р с/р н ,
K вик = Р с /Р н,
де р с та Р с – середні навантаження (математичні
очікування) індивідуального та групового графіку.
Коефіцієнт максимуму К М визначається за кривими
рис. 3.1 або з таблиць в залежності від значення групового
коефіцієнту використання К вик за найбільш завантажену зміну
та ефективного числа електроприймачів в групі n е
  p  2

n e   p н 2 .
н
Ефективне число електроприймачів у групі не може бути
більшим за їх кількість.
Для групи з кількістю електроприймачів менше 4
розрахункове навантаження приймається рівним сумі
номінальних потужностей
Р МІІ   p ном .

20