Page 32 - 4583

Визначають висоту зразка, як середнє арифметичне
результатів вимірювань бокових граней і ширину, як середнє
арифметичне значення результатів вимірювань верхньої та
нижньої граней. Цеглу кладуть на дві опори, з відстанню між
центрами 20 см і навантажують, зосередивши вантаж у
середині відстані. Границю міцності при згині визначають за
формулою:
,
де F – руйнуюча сила, Н;
l – відстань між опорами;
b – ширина зразка;
h – висота зразка.
Загальний висновок про марку цегли (табл. 4.4)
необхідно зробити за результатами випробувань на стиск та
згин, приймаючи за нижніми показниками.
Наприклад: = 10,0 МПа, а = 12,5 МПа, то марка
цегли – 100.
Для визначення коефіцієнта К випробовують зразки,
відібрані з десяти партій цегли пластичного формування. З
кожної партії випробовують 5 зразків, виготовлених із
використанням цементно-піщаного розчину, як
вирівнюючого шару, і стільки ж зразків, виготовлених з
використанням прокладок з технічної повсті, картону чи
прогумованої тканини. Коефіцієнт К обчислюють за
формулою:
К= ,
де – границя міцності при стиску зразків
відібраних з десяти партій цегли виготовлених із
використанням цементно-піщаного розчину, розрахована як
середнє арифметичне значення результатів випробувань 50
зразків, МПа.
– границя міцності при стиску зразків, відібраних
з десяти партій цегли виготовлених з використанням
32