Page 58 - 4574

Фонд свердловин експлуатаційного об'єкта показується з
розбивкою за основними категоріями.
Основні категорії видобувних і нагнітальних свердловин:
проектні, діючі (пробурені), в бурінні, в освоєнні, в
консервації та бездіяльності, ліквідовані. З числа проектних
свердловин обов'язково виділяють проектні свердловини
поточного року (зафарбовуються червоним кольором) і
намічені до буріння в наступному році (зафарбовуються
рожевим кольором).
Розвідувальні свердловини повинні бути поділені на
пробурені, що перебувають у бурінні . На карті необхідно
також показати п'єзометричні і контрольні свердловини.
Горизонтальні свердловини позначаються у вигляді
риски, напрямок якої на карті за азимутом має відповідати
фактичному (проектному) напрямку.
На картах поточного стану розробки також повинні бути
нанесені лінії виклинювання продуктивного горизонту і
положення початкових, а за можливості і передбачуваних
поточних контурів нафтоносності і газоносності.
Ізопахіти початкових або поточних нафтонасичених
товщин викреслюються тонкими суцільними лініями чорною
тушшю, допустимо їх розрідження.
У зв'язку з достатньою завантаженістю карти нанесення
на неї будь-якої додаткової інформації, крім переліченї вище,
не рекомендується.
З метою аналізу розробки, крім карти поточного стану
розробки, необхідно мати також карту накопичених відборів
рідини і накопиченого закачування води - карту розробки.
Карти розробки зазвичай складають раз на рік станом на
1 січня.
Ці карти будують за таким самим принципом, що і карти
поточного стану розробки, тільки на кругових діаграмах
зображуються сумарні з початку розробки видобутки рідини
(з видобувних свердловин) і закачування води (з нагнітальних
свердловин) у поверхневих умовах. Кількість видобутої води
представляється у вигляді сектору. Масштаб діаграм
площовий, бажано один і той же для зображення видобутку
рідини і закачування води.
При складанні карт розробки може зустрітися випадок,
коли на одній і тій самій свердловині є і видобуток нафти і

58