Page 33 - 4573

3.1 Біонічна архітектура як зв'язок між
навколишнім середовищем і людиною
Завдання біонічної архітектури – встановити
глибокі зв’язки між законами розвитку живої
природи й архітектури. Для тих чи інших функцій в
архітектурі підбираються аналогічні за
властивостями й характеристиками форми живої
природи, враховуючи принцип відповідності
функцій. Тобто, підхід біонічної архітектури
дозволяє створити біологічне середовище з штучним
мікрокліматом для існування людини.
Взаємодія біонічної архітектури з оточенням
відбувається за такими принципами:
– запозичення та адаптація – природна
форма вибирається з навколишнього середовища,
враховуючи її функціональні особливості й ознаки
мікрокліматичної стійкості та адаптується під
функцію архітектурної споруди, надалі залишаючись
природним механізмом;
– нелінійність – архітектурні споруди мають
бути органічними відносно навколишнього
середовища та самої людини;
– масштабність – недостатньо пристосувати
оточення до людини – важливо враховувати, що
природа – це вічний, живий, величезний фон і основа
для кожного проектного рішення, тому всі
архітектурні споруди для людини мають бути
створені збалансовано, відповідно до масштабів
людини і природи водночас.
Принципи біонічної архітектури мають велике
значення для пошуку нових форм будівель і споруд,
адже до штучно створеного середовища людина

32