Page 11 - 4558

2 РОЛЬ ПРИРОДНИХ ФАКТОРІВ У
ЛАНДШАФТНОМУ ПРОЕКТУВАННІ

2.1 Архітектурно-ландшафтний аналіз
Робота архітектора з організації відкритих просторів
передбачає детальне вивчення стану природної ситуації,
розуміння її позитивних і негативних сторін. З цією метою
здійснюється ландшафтний аналіз території, що полягає в
комплексній оцінці властивостей і ознак ландшафту,
виявленню його просторової структури, ключових візуальних
й емоційних символів. На різних стадіях оцінки проектованої
ділянки може вибиратися різний набір критеріїв стосовно
ступеня її складності і характеру передбачуваного
використання, причому найбільш поширеним є вивчення
території за упорядкованими основними компонентами
(рельєф, водні поверхні, рослинність) з подальшим
комплексним узагальненням, що є багатофакторною оцінкою.
Архітектурно-ландшафтна оцінка території виконується з
метою виділення композиційних особливостей природної
ситуації, спроможної впливати на вибір проектного рішення.
Так, при аналізі ландшафту місцевості фіксуються ділянки з
яскраво вираженим рельєфом і мікрорельєфом, характерною
конфігурацією берегів річок, ставків, озер, а також обриси,
природний і віковий склад рослинності, співвідношення
відкритих і закритих просторів зелених масивів. Оцінка
естетичних якостей природного середовища полягає у
виявленні архітектурно-ландшафтних осей (напряму складок
рельєфу, орієнтування контурів водних просторів) і вузлів
(точки концентрації контрастних змін характеру ландшафту),
визначення висотних домінант рельєфу. Внаслідок
архітектурно-ландшафтної оцінки території складається уява
про композиційну основу і характерну геометрію місцевості.
Вихідними матеріалами для такої оцінки використовується
аерофотозйомка і топографічна зйомка території, інженерно-
10