Page 33 - 4553
P. 33
знекисненої води), в якому проводили розтяг пластини з
тріщиною, не виявлено слідів радіоактивного вуглецю. Це
дало можливість вияснити питання про природу корозійного
розтріскування. До цього часу вважали, що розвиток тріщини
спричинюється електрохімічним або хімічним розчиненням
металу (в вершині тріщини), активованого напруженнями.
Якщо б ці гіпотези були вірними, то при розвитку тріщини в
середовище переходили б радіоактивні ізотопи вуглецю з
металу. Але цього не спостерігалося. Таким чином, визначено,
що корозійне розтріскування високоміцних сталей у різних
середовищах значно полегшується адсорбційним впливом
середовища.
Крім описаного теоретичного методу, який застосо-
вують, для нових досліджень з фізико-хімічної механіки,
можна ще згадати про розроблену в ФМІ АН УРСР методику
визначення напружень другого роду в середовищі за
допомогою визначення електродних потенціалів, які повністю
корелюють з напруженнями в межах пружності. Цим методом
можна дослідити розподіл напружень біля мікроскопічних
включень. У такому випадку зразок з включенням піддають
навантаженню в електроліті, а величина електродних
потенціалів біля включення добре ілюструє напруження.
Одним з найважливіших методів дослідження фізико-
механічних властивостей металів та сплавів є фрактографія
яка ставить перед собою мету вивчення поверхонь зломів,
одержаних при дії різних навантажень та робочих середовищ.
Макродослідження зломів використовуються для оцінки
характеру руйнування порівняно давно, проте тільки
починаючи з 50-х років для вивчення поверхонь зломів
використовують електронний мікроскоп. За останні роки
електронна фрактографія перетворилася у важливий
інструмент вивчення елементарних актів процесу руйнування.
У ФМІ АН УРСР електронну фрактографію успішно
застосовують для вивчення специфіки руйнування металів у
робочих середовищах. На основі аналізу електронних
фрактограм з використанням статистичного методу
досліджено мікромеханізм сповільненого росту тріщин у
41