Page 20 - 4553

Суперечка, яка виникла через пояснення цих явищ, в наш
час вирішена на користь радянської школи останніми
роботами П. О. Ребіндера та його співробітників по
1
електрокапілярному ефекту та роботами відомого ні-
мецького металофізика Г. Мазінга та його колег], які старанно
проведеними дослідами (зокрема з благородними металами)
повністю підтвердили висновки та уявлення радянських
вчених і відкинули пояснення Андраде.
Найважливішою проблемою фізико-хімічної механіки
матеріалів є розробка методів одержання нових матеріалів з
наперед заданими властивостями, а також підвищення
стійкості, довговічності та міцності існуючих матеріалів при
одночасній дії на них механічних напружень та активних
робочих середовищ. Спільним для вказаних вище проблем є
завдання теоретичного аналізу процесів деформації та
руйнування твердих тіл, які зізнають дії активних середовищ
та зовнішніх навантажень, що дасть можливість знайти
загальні принципи керування фізико-хімічними
властивостями конструкційних матеріалів та розробити нові
методи розрахунку елементів інженерних конструкцій на
міцність, довговічність та стабільність.
Сучасний стан галузей науки, суміжних з фізико-
хімічною механікою, зокрема фізики твердого тіла, фізичної
хімії, механіки суцільного середовища та термодинаміки
нерівноважних процесів, сприяє розвитку аналітичних методів
у фізико-хімічній механіці. Мета теоретичних досліджень
такого роду — кількісно визначити вплив фізико-хімічних
факторів на процеси деформації та руйнування реальних
твердих тіл. Щоб вирішити ці завдання фізико-хімічної
механіки матеріалів, слід сформувати нові
розрахункові моделі механіки суцільного середовища, які
відображають взаємозв’язок та взаємо вплив механічних
і немеханічних форм руху матерії.

19