Page 39 - 4551

штучним колектором необхідної міцності і проникності (ри-
сунок 3.1, в). Для цього використовуються спеціальні тампо-
нажні матеріали з заданою проникністю, наприклад, Конта-
рен-2. Він складається з таких інгредієнтів:
– суміш сланцевих фенолів, етиленгліколю та їдкого на-
тру;
– уротропін технічний;
– наповнювачі: розчинний (хлористий натр) і нерозчин-
ний (доменний шлак).
Перфорацію колони необхідно проводити зарядами ма-
лої потужності, які утворюють отвори діаметром 3–4 мм, щоб
запобігти руйнуванню каркаса штучного фільтра.
Конструкцією 3.1, г передбачено спуск в зону пласта ча-
стини колони у вигляді фільтра і манжетне цементування ви-
ще покрівлі продуктивного пласта. Така конструкція дозволяє
уникнути забруднення пласта під час цементування, але ви-
ключає можливість селективної (вибіркової) експлуатації по-
кладу.
Вище вже відзначалося, що конструкції (рисунок 3.1,
а,б,в,г) мають спільний недолік: на вибір параметрів промива-
льної рідини при бурінні в продуктивній зоні впливають хара-
ктеристики залягаючих вище пластів. Конструкція 3.1, д скла-
дніша порівняно з 3.1, а , але за наявності переваг першої кон-
струкції у неї відсутні її недоліки. Тип і параметри промива-
льної рідини можна підбирати тільки залежно від характерис-
тики продуктивної зони, а забруднення тампонажним розчи-
ном зводиться до мінімуму завдяки малій висоті стовпа цеме-
нтного розчину (100–300 м вище покрівлі продуктивної зони).
Ця конструкція широко використовується в зарубіжній прак-
тиці.
Конструкція 3.1, е найпростіша з усіх конструкцій ви-
бою відкритого типу. Вона має цілий ряд переваг:
– склад і властивості промивальної рідини можна виби-
рати тільки залежно від особливостей продуктивного пласта;
– зменшується витрата обсадних труб і тампонажних ма-
теріалів на кріплення нижньої ділянки свердловини;
– немає небезпеки забруднення продуктивного пласта
тампонажним розчином;
– немає потреби вторинного розкриття свердловини;

38