Page 24 - 4551

дження свердловини при цьому не збільшиться, то відповідну
колону з конструкції виключають.
6 Якщо відстань між нижніми кінцями двох суміжних
колон є дуже великою і існує велика небезпека, що наступну
колону не вдасться спустити до необхідної глибини внаслідок
виникнення великих значень сил опору, обумовлених насам-
перед притисненням її до стінки необсадженої ділянки ствола
свердловини, то збільшують глибину спуску попередньої ко-
лони або передбачають додаткову проміжну колони між ними.
7 Уточнюють глибини спуску тих обсадних колон, на
яких необхідно встановити противикидне обладнання. Баш-
мак колони необхідно встановити з таким розрахунком, щоб у
випадку часткового або повного викиду промивальної рідини
при подальшому поглибленні свердловини і заповненні її пла-
стовою рідиною породи, що залягають нижче цього башмака,
не могли бути розірвані тим тиском, який виникає в стволі
після герметизації устя превентором.
8 Вибирають схему обладнання привибійної зони свер-
дловини (див. наступний розділ) і в конструкцію свердловини
вносять корективи, обумовлені вибраною схемою.
9 Якщо в процесі розробки родовища можуть суттєво
зменшитися пластові тиски, і це призведе до осадки всієї тов-
щі гірських порід, то в конструкції свердловини передбача-
ють можливість повздовжнього переміщення привибійної ді-
лянки експлуатаційної колони вниз у зумпф, пробурений на
10÷20 м нижче підошви продуктивного покладу в стійкій не-
проникній породі.
10 Для зменшення витрат металу на кріплення в деяких
випадках спускають обсадну колону, верхній кінець якої не
доходить до устя. Такі колони називають хвостовиками. Су-
цільну колону можна замінити хвостовиком у тому випадку,
якщо за період буріння від башмака попередньої суцільної
колони до глибини спуску наступної суцільної колони попе-
редня не буде зношена до аварійного стану. Не рекомендуєть-
ся проектувати хвостовиками дві суміжні обсадні колони.
Верхній кінець хвостовика розміщують вище башмака попе-
редньої обсадної колони; якщо попередня колона перекриває
товщу порід, схильних до текучості під впливом гірського
тиску, то верхній кінець хвостовика розміщують вище покрів-
лі цієї товщі не менш ніж 25-50 м.

23