Page 7 - 4546

Науково – методичною основою нормалізації планувальних елементів

житлових і суспільних будівель є дослідження та облік чинників, що

впливають на об’ємно – планувальні вирішення приміщень. До них

відносять:

- габарити людини і груп людей різного віку, що займають різні

положення при роботі, відпочинку, їжі, сні тощо;

- вимоги видимості, акустики, звукоізоляції (горизонтальні й

вертикальні точки зору, віддаленість від екрану телевізора, акустично

сприятливі пропорції, форми і об’єми приміщень тощо);

- санітарно-гігієнічні вимоги, норми площі й об’єму приміщення,

природної та штучної освітленості, кратності обміну повітря для приміщень

різного призначення;

- типи і габарити технологічного, санітарно-технічного,

електротехнічного, механічного теплового і холодильного устаткування,

вбудованих і пересувних меблів;

- протипожежні вимоги ( ширина і довжина евакуаційних шляхів, типи

протипожежних пристроїв);

- техніко-економічні об’ємно-планувальні показники, встановлені

нормалями і програмами проектування.

Сукупність усіх цих чинників дозволяє встановити функціонально

виправдані довжину, ширину і висоту об’ємно-планувальних елементів або

приміщень.

У нормалях враховують основні параметри устаткування та

конструктивні вирішення будівель як для міського, так і сільського

будівництва. У них містяться як норми, так і рекомендації. Нормалізуються

головним чином об’ємно-планувальні елементи або приміщення основного

призначення, тобто такі які формують тип будівлі або споруди (житлова

кімната, кухня, шкільний клас тощо).

До складу нормалей входять:

6