Page 15 - 4546

1.4. Конструктивні рішення

Усі несучі стіни прив’язують до розбивочних осей за тієї умови, що на

стіни спираються конструкції перекриттів.

Фундаменти під стіни проектують стрічкові: з бетонних блоків ( в

основному для міських будинків), бутові, бутобетонні і з монолітного

бетону. Товщина фундаментів приймається на 80-100 мм більше, ніж

товщина стіни, бутобетон них і бетонних монолітних – дорівнюють товщині

стіни, збірних – відповідно до розмірів блоку – 300, 400, 500, 600 мм.

Ширина підошви фундаменту приймається від 600 до 1200 мм. Глибина

заставляння фундаментів приймається залежно від вигляду і глибини

промерзання ґрунту. Умовно приймають ґрунти середньої міцності з

низьким рівнем ґрунтових вод.

Цоколь викладають на висоту 600 – 900 мм з прокладкою шару

горизонтальної гідроізоляції з рулонного матеріалу.

Зовнішні стіни – відповідно до варіантів завдання зводять зі звичайної

або модульної червоної цегли, легко бетонних дрібних блоків, природного

каменю , а також з керамічних каменів.

Товщину стіни приймають за конструктивними міркуваннями і

відповідно до величини, отриманої в результаті теплотехнічного

розрахунку. При розрахунку товщини кам’яних стін враховують

вертикальний шов між окремими каменями, який дорівнює 10 мм: стіни

суцільної кладки з цеглин в 1; 1,5; 2; 2,5; 3 цеглини мають товщину

відповідно 250; 380; 510; 640; 770 мм.

Внутрішні несучі стіни приймають мінімальної товщини з умови того,

на що спирається перекриття : цегляні – 250 мм; кам’яні з дрібних блоків –

390 мм. Перегородки виконують завтовшки 120 мм з цегли, 80 – 100 мм – з

гіпсових і шлакобетонних плит.

Перекриття виконують по дерев’яних або залізобетонних балках або з

використанням залізобетонного настилу.

14