Page 38 - 4545
P. 38

У  прикладі  на  рис  3.12  найвища  точка  фігури  перерізу  визначена  за
                  допомогою горизонтально-проектуючої площини Q, яка перпендикулярна  до
                  площини Р і перетинає її по прямій MN, а конус по твірних, горизонтальна
                  проекція яких співпадає з горизонтальним слідом площини Q (твірна SK), в
                  перетині MN і SK дістаємо точку 3 (3 2 і 3 1). Точки 4, 5, 6, 7, 8, 9 знайдені за
                  допомогою  допоміжних  січних  площин  паралельних  до  горизонтальної
                  площини проекцій.
                        Точка 10 (зміна видимості на фронтальній площині проекцій) дістали за
                  допомогою фронтальної площини в перетині лінії перетину площин і правої
                  твірної конуса (фронтальна площина на кресленні не показана).
                          3.  Дійсну  величину  фігури  перерізу  визначити  будь-яким  способом
                  перетворення  епюра  (заміною,  обертанням  або  плоско-паралельним
                  переміщенням).
                        У  прикладі  на  рис.  3.12  дійсна  величина  фігури  перерізу  визначена
                  способом обертання площини навколо горизонтального сліду до суміщення з
                  горизонтальною площиною проекції.
                          4.  Розгортка  –  це  плоска  фігура,  яка  утворюється  при  послідовному
                  суміщенні  всіх  граней  многогранника  або  фігури  поверхні  обертання  з
                  площиною.  Розгортка  бічної  поверхні  будується  за  дійсними  величинами
                  ребер  многогранника  або  за  дійсними  величинами  твірних  поверхні
                  обертання. До бічної поверхні добудувати основу фігури.
                          На  розгортці  нанести  лінію  перетину  фігури  площиною.  Добудувати
                  дійсну величину фігури перерізу до лінії перетину.
                        У  прикладі  на  рис.  3.13  для  побудови  розгортки  коло  основи  конуса
                  розділено  на  8  частин  (а,  б,  в………..).  Поділ  кола  на  частини  подана  в
                  додатку Д. На вільному місці аркуша в т. S 0 проводимо дугу радіусом, який
                  дорівнює дійсній величині твірній конуса. На дузі довільно вибираємо т. а 0 ,
                  від а 0 відкладаємо 8 частин, кожна частина дорівнює 1/8 кола основи конуса.
                  Позначаємо ці точки b 0, с 0… Через ці точки і точку S 0 (вершину) проводим
                  твірні.
                        Визначаємо на розгортці положення твірних, на яких розташовані точки
                  перерізу  (в  проміжках  між  точками  а 0  і  б 0,  б 0  і  в 0……..).  На  цих  твірних
                  (відповідно точці) відкладаємо дійсну величину віддалі точки фігур перерізу
                  до  основи  конуса  (або  від  вершини).  Ці  відрізки  знаходимо  обертанням
                  твірних  навколо  осі  конуса  до  суміщення  цих  твірних  з  лівою  твірною
                  конуса,  яка  паралельна  до  фронтальної  площини  проекцій  і  її  фронтальна
                                                                                                               0
                  проекція дорівнює дійсній величині твірній конуса. Це будуть відрізки а 2  3 2

                                                                35
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43