Page 6 - 4539

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

В умовах сталого розвитку успіх окремих підприємств та
галузей економіки на зовнішньому та внутрішньому ринках
залежить від того, наскільки їх продукція чи послуги відпові-
дають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і по-
кращення якості є актуальною для всіх підприємств.
Науково-технічний прогрес ускладнює проблему забез-
печення якості. Вирішувати її традиційними методами кон-
тролю якості готової продукції практично неможливо. Пови-
нен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого
можлива лише в рамках системи управління якості.
Якість створюється на всіх стадіях виробництва і про-
дукція/послуги мають відповідати вимогам технічних стан-
дартів, специфікацій та споживачів. Основа якості продук-
ції/послуг – це визначення потреб споживача. Ця задача вирі-
шується на стадіях закупівель, набору персоналу, вироб-
ництва, зберігання та постачання продукції. На кожній з цих
стадій існують свої методи, інструменти досягнення та управ-
ління якістю.
Організаційно-технічною основою систем якості є стан-
дарти, які відіграють значну роль в підвищенні якості про-
дукції чи послуги. Технічне законодавство та нормативні до-
кументи регламентують правила, процеси, методи виготов-
лення та контролю продукції, а також гарантують безпеку
життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища.
Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функ-
ції.
Останнім часом одним із важливих механізмів гарантії
якості стала сертифікація, яка переросла в норму торгових
відносин будь-якого рівня. На ранніх етапах розвитку серти-
фікації в її проведенні був зацікавлений головним чином ви-
робник (з метою підвищення конкурентоздатності продукції
чи послуг) та споживач (з метою одержання гарантій від-
повідності певних характеристик товарів та послуг). Тепер до
вирішення задач сертифікації залучені громадські та приватні
виробники, споживачі та науково-технічні організації, урядові

5