Page 83 - 4531

проміжка за рахунок збільшення ступеню його іонізації і
роблять дугову виснагу стійкою.
У зв’язку з тим, що більша частина тепла виділяється на
торці металевого стрижня електроду, на його кінці
утворюється конічна втулка із покриття, що сприяє
спрямованому рухові газового потоку. Це поліпшує захист
зварювальної ванни. Крім того, втулка подовжує дугу,
збільшуючи її напругу і потужність, а отже, і глибину
проплавлення.
Кристалізація металу зварювальної ванни у міру
віддалення дуги спричиняє утворення шва. При замінюванні
електроду, випадкових обриваннях дуги кристалізація металу
зварювальної ванни спричиняє утворення кратера
(заглиблення у шві). Шлак, який твердне, утворює на
поверхні шва шлакову шкірку.
З огляду на те, що від струмопроводу в
електродотримачі зварювальний струм пробігає по
металевому стрижні електроду, стрижень нагрівається. Це
нагрівання тим більше, чим довше пробігає по стрижню
зварювальний струм і чим більша його величина. Перед
початком зварювання металевий стрижень має температуру
навколишнього повітря, а наприкінці розплавлення електроду
його температура може значно підвищуватися (у стрижнів зі
0
сталі до 500-600 С). Це спричиняє збільшення швидкості
розтоплення електроду порівняно із початковою. Змінюється і
глибина проплавлення основного металу з огляду на зміну
умов тепловіддачі від дуги до основного металу через
прошарок рідкого металу у зварювальній ванні. Внаслідок
цього змінюється співвідношення часток електродного та
основного металу, які беруть участь в утворенні зварного шва,
а отже, і склад, і властивості металу шва, звареного одним
електродом. Це є однією з причин нестабільності якості
з’єднання.
При зварювання покритими електродами переміщають
вздовж лінії стика і подають електрод у зону дуги у міру
оплавлення ручним способом. При цьому постають
складнощі, пов’язані з підтриманням сталої довжини дуги.
Коливання дугового проміжку позначається на
зварювальному струмі і, як наслідок цього, на розмірі

82