Page 153 - 4531

При магнітно-імпульсному зварюванні тиск на елемент,
який складають, передається миттєво (зі швидкістю
поширення магнітного поля) і рух надається не окремим
ділянках, як при зварюванні вибухом, а всій зварюваній
деталі. Для забезпечення послідовного переміщення зони
контакту при зварюванні деталі встановлюють зварюваними
поверхнями під кутом одна до одної, зварювану деталь перед
зварюванням обробляють «на вус» тощо. З’єднання, як і при
зварюванні вибухом, утворюється внаслідок скісного
зіткнення зварюваних поверхонь. При цьому створюються
умови для очищення зварюваних поверхонь від оксидів і
забруднень кумулятивною струминою і для інтенсивної
пластичної деформації поверхні металу з утворенням між
ними пластичних зв’язків.
Формування зварного з’єднання можливе і між
паралельно розміщеними поверхнями. При цьому внаслідок
розсіяння магнітного поля на кінцях індуктора розподіл тиску
вздовж твірної зварюваного елементу нерівномірний –
менший на кінцях і більший в середній частині. При такому
навантаженні первинний прямолінійний елемент, який
складають, переміщаючись до моменту зустрічі з нерухомою
деталлю, стає опуклий, і плоске зіткнення переходить у
скісне, що поширюється у загальному випадку у двох
протилежних напрямках від зони початкового контакту.
Є три основні схеми мaгнітно-імпульсного зварювання:
обтисканням трубчастих заготовок з використанням
індуктора, що охоплює заготовку; розширенням трубчастих
заготовок з використанням індуктора, розміщеного всередині
заготовки; деформуванням листових заготовок плоским
індуктором (рис. 5.24, г, д). Для запобігання деформації
тонкостінних елементів під час зварювання всередину труби 1
вставляють металеву оправу, яку забирають після зварювання.

152