Page 51 - 4527

структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
Конституціоналізм – теорія і практика обмеження всевладдя держави

з допомогою права, основні норми якого відображено в конституції.
Конституція – система традицій і законів, що установлює принципи

організації і діяльності органів влади і управління, суду, свободи і обов’язків
громадян.

Конфедерація – союз юридично і політично незалежних державних

утворень для здійснення конкретних сумісних завдань.

Конфлікт політичний – зіткнення, протиборство різних соціально-

політичних сил, суб’єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси і

цілі, пов’язані насамперед з боротьбою за здобуття влади, її перерозподіл,

зміну свого політичного статусу, а також з політичними перспективами

розвитку суспільства.

Криза політична – тимчасове призупинення чи припинення

функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи;

значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів,

політичної напруженості.

Культура політична – сукупність орієнтацій і моделей поведінки, що

історично склалася у відношенні політичної системи, а також типових

моделей функціонування інститутів, які складають цю систему.

Легітимність – здатність політичного режиму досягти суспільного

визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним

політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.

Визнання у масовій свідомості законності влади.

Лібералізм – політична та ідеологічна течія, яка орієнтується на

парламентський лад, вільне підприємництво, демократичні свободи.

Мажоритарна система – тип виборчої системи, який передбачає

визначення переможця за більшою кількістю набраних голосів в

одномандатних округах (хоча бувають випадки, коли вибори відбуваються за

багатомандатними округами ).

50