Page 149 - 4526

деталь з найменшими витратами на її виробництво, з
найменшою собiвартiстю, тобто оптимальний.
Вибiр варiантiв технологiчних процесiв здiйснюсться на
основi зiставлення технологiчної собiвартостi. До її складу
входять тiльки такi елементи, величина яких рiзна для
варiантiв, що порівнюються.
При цьому всi витрати на виготовлення виробу треба
подiлити на змінні (В зм), рiчний розмiр яких прямо
пропорцiйно залежить вiд рiчного об’єму випуску виробу
(N рч), та умовно постійні витрати, розмiр яких не залежить вiд
змiни об’єму виробництва.
До змінних належать такi витрати:
- на основнi матерiали за винятком відходiв;
- на паливо (для технологiчних цiлей);
- на рiзнi види енергiї (для технологiчних цiлей);
- на основну та додаткову заробiтну плату виробничих
робiтникiв з вiдрахуваннями на соцiальнi цiлi;
- на експлуатацiю унiверсального технологiчного
устаткування, на експлуатацiю iнструменту та унiверсального
оснащения.
До умовно-постiйних належать такі витрати:
- на експлуатацiю устаткування. оснащення та
iнструменту, спецiально сконструйованих для здiйснення
технологiчного процесу за даним варiантом;
- на оплату пiдготовчо-завершального часу.
Загальна формула технологiчної собiвартостi для
операцiї (i-j) має такий вигляд

C тех=∑ В зм* N+∑ В ум.пт . (6.1)

148