Page 9 - 4521

Рисунок 1.1 – Графік цільової функції з вибраними
значеннями пробних рішень
У нашому випадку пристосованість особини визнача-
ється цільовою функцією: чим менше значення цільової функ-
ції, тим більше пристосованою є особина, тобто пробне рішен-
ня, що використалося як аргумент цільової функції (див.
табл.1.1).
Тепер приступимо до процесу розмноження: спробуємо
на основі початкової популяції створити нову, так щоб пробні
рішення в новій популяції були б ближчі до шуканого глоба-
льного мінімуму цільової функції.
Для цього сформуємо з початкової популяції шлюбні
пари для схрещування. Поставимо у відповідність кожній осо-
бині початкової популяції випадкове ціле число з діапазону від
1 до 4. Розглядатимемо ці числа як номери членів популяції.
При такому виборі якісь з членів популяції не братимуть
участь в процесі розмноження, оскільки утворюють пару самі з
собою. Якісь члени популяції візьмуть участь в процесі роз-
множення неодноразово з різними особинами популяції. Про-
цес розмноження (рекомбінація) полягає в обміні ділянками
хромосом між батьками. Наприклад, хай схрещуються дві
8