Page 57 - 4521

завданнях розкид значень придатності шими може бути доста-
тньо великий, роблячи процес формування шим дуже склад-
ним.
Істотна різниця придатності шими може привести до збіж-
ності до неоптимального рішення. Не дивлячись на простоту,
теорема шим описує декілька важливих аспектів поведінки ГА.
Мутації з більшою вірогідністю руйнують шими високого по-
рядку, тоді як кросинговер з більшою вірогідність руйнує ши-
ми з більшою певною довжиною. Коли відбувається відбір,
популяція сходиться пропорційно відношенню пристосованості
кращої особини, до середньої пристосованості в популяції: це
відношення — міра тиску відбору («selection pressure»). Збі-
льшення або p з або p m або зменшення тиску відбору веде до
збільшеного здійснення вибірки або дослідження простору
пошуку, але не дозволяє використовувати весь час хороші
шими, що має в своєму розпорядженні ГА.
Зменшення або pc, або pm, або збільшення тиску вибору
веде до поліпшення використання знайдених шим, але гальмує
дослідження простору у пошуках нових хороших шим. Моде-
лювання ГА припускає збереження рівноваги ГА тим часом і
іншим, що зазвичай відоме як проблема «балансу дослідження
і використання».
Деякі дослідники критикують зазвичай швидку збіжність
ГА, заявляючи, що випробування величезних кількостей шим,
що перекриваються, вимагає більшої вибірки і повільнішій,
більш керованій збіжності. Методологія управління збіжність
простого ГА до цих пір не вироблена.
Недоліками теореми шим є те, що вона:
 використовується тільки до канонічного ГА;
 не враховує ту обставину, що кросинговер і мутація
можуть не тільки руйнувати шиму, але створювати її з
інших шим. Тому в теоремі шим присутній знак нерів-
ності;
 дозволяє розрахувати частку шим в популяції тільки
для наступного покоління, тобто при спробі підрахува-
56