Page 30 - 4521

1.6 Оператори відбору особин в нову популяцію
Для створення нової популяції можна використовувати
різні методи відбору особин.
Відбір відсіченням (Truncation selection). При відборі
відсіченням використовують популяцію, що складається як з
особин-батьків, так і особин-нащадків, відсортовану за збіль-
шенням значень функції придатності особин. Число особин
для схрещування вибирається відповідно до порогу T Є [0; 1].
Поріг визначає, яка частка особин, починаючи з найпершої
(найпридатнішої), братиме участь у відборі. В принципі, поріг
можна задати і числом більше 1, тоді він буде просто рівний
числу особин з поточної популяції, допущених до відбору.
Серед особин, що потрапили «під поріг», випадковим чином
вибирається одна і записується в нову популяцію. Процес по-
вторюється N разів, поки розмір нової популяції не стане рів-
ний розміру початкової популяції. Нова популяція складається
тільки з особин з високою придатністю, причому одна і та ж
особина може зустрічатися кілька разів, а деякі особини, що
мають придатність вище порогової, можуть не потрапити в
нову популяцію.
Через те, що в цій стратегії використовується відсортована
популяція, час її роботи може бути великим для популяції ве-
ликого розміру і залежати також від алгоритму сортування.
Елітарний відбір (Elite selection). Створюється промі-
жна популяція, яка включає як батьків, так і їх нащадків. Чле-
ни цієї популяції оцінюються, а за тим з них вибираються N
найкращих (придатних), які і увійдуть до наступного поколін-
ня. Часто даний метод комбінують з іншими — вибирають в
нову популяцію, наприклад, 10 % «елітних» особин, а останні
90 % — одним з традиційних методів селекції. Іноді ці 90 %
особини створюють випадково, як при створенні початкової
популяції перед запуском роботи генетичного алгоритму. Ви-
користання стратегії элітизма виявляється вельми корисним
для ефективності ГА, оскільки не допускає втрату кращих рі-
шень. Наприклад, якщо популяція зійшлася в локальному мак-
29