Page 7 - 4516
P. 7

РОЗДІЛ 1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ПРО САКРАЛЬНУ АРХІТЕКТУРУ ТА
                                           МЕТОДОЛІЯ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ
                         1.1 Обрядові основи християнства
                         Храмобудування  всіх  християнських  конфесій  опирається  на  єдині  символи
                  віри:
                         -      богосповідування триєдиної суті Божества;
                         -      хрест - як необхідний та єдиний символ віри;
                         -      наявність священичого сану та субординації.
                         Християнський  храм  є  земним  втіленням  Дому  Божого  (небесного  храму).  У
                  Божому  Домі  вірні  через  літургійне  зосередження  виходять  на  зв’язок  з  Богом
                  (“релігія”  з  латині  перекладається  як  зв’язок)  та  поєднуються  з  Ним  через  св.
                  Євхаристію  (сповідь  та  причастя),  коли  хліб  і  вино  перевтілюється  (містично-
                  трансцендентно) в Тіло і Кров Господа.
                        -  вірні  Візантійського  обряду  закликають  Бога-“отця”  до  себе в храм  -   до
                           вівтаря,  що  відділений  від  центральної  нави  (Святилища)  іконостасом  та
                           обов’язково орієнтований до Сходу. Під час літургії вірні ніби /ідуть духовно”
                           за  священиком-пастором  у  напрямку  до  св.  престолу  (вівтаря),  де  незримо
                           присутній сам Бог. Архітектурний образ храму - вісь світотворення;
                        -  вірні Римського обряду линуть до Бога-“пана”, ніби до небес, а не закликають
                           його  у  храм  як  православні,  тому  орієнтація  вівтарної  частини  храму  не
                           обов’язково  витримана згідно  із сторонами  світу.  Вівтар  може  бути  або при
                           східній  стіні,  або  по  центру  приміщення.  Архітектурний  образ  храму
                           символізує ковчег (корабель), що в ньому вірні гуртуються довкола вівтаря та
                           священика  -  отця  духовного.  У  такому  храмі  іконостас  не  передбачається
                           (відсутній);
                        -  вірні  Протестантського  обряду  свої  храми  споруджують  за  вимогами
                           молитовних домів, де замість  вівтарної  частини передбачена  кафедра,  з якої
                           промовляє проповідник. У цій церкві Бога не закликають і до нього не линуть.
                           Він є Бог-“суддя” (законодавець), за яким звіряють правильність свого життя
                           на землі. Замість Св. літургії читають Св. Євангеліє, співають гімни духовні.
                           Вірні  навчаються  правильності  дотримання  обряду  від  проповідника.
                           Винятком є храми Лютеранської та Англіканської Церков, в яких, подібно до
                           Католицької Церкви, є свята меса (богослужіння). Архітектурний образ храму
                           - дім молитви.
                         Кожний  обряд  опирається  на  спільну  належність  вірних  до  конфесії  та
                  відвідування  спільних  святинь  -  храмів,  визнання  церковної  ієрархії  як  намісництва
                  Божого на землі.

                         Таблиця  1.1  -  Порівняльні  особливості  храмобудування  та  основних  положень
                  православ’я, католицизму та протестантизму

                      Особливості
                                               Православ'я              Католицизм       Протестантизм
                    храмобудування

                      Символ віри    Триєдина сутність Бога (триєдність)   Те саме          Те саме






                                                               5
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12