Page 59 - 4508

Фазну напругу на початку лінії визначимо за другим зако-
ном Кірхгофа як

U  1 ф  U  2 ф  I  C2 Z  U  2 ф  I  C2 r  I  C2 jx , (9.1)
.
де U 2 ф - фазна напруга в кінці лінії;
I  - ємнісний струм в кінці лінії;
C 2
Z  r  jx - повний опір лінії.

Побудуємо векторну діаграму лінії (рисунок 6.1, в). У ре-
жимі неробочого ходу струм навантаження лінії I   0 і по
2

лінії буде протікати тільки ємнісний струм I , який випере-
C 2

0
джує напругу U на 90 . Вектор спаду напруги на активному
ф
2
опорі лінії I  С2 r збігається за фазою зі струмом I  С 2 , а вектор
спаду напруги на індуктивному опорі I  jx – випереджує цей
С2

струм на 90°. Додавши до вектора U спади напруг на актив-
2 ф
ному та індуктивному опорах згідно з виразом (9.1), отрима-

ємо вектор фазної напруги U на початку лінії.
1 ф
Як видно з векторної діаграми, побудованої для режиму
неробочого ходу лінії (рисунок 9.1, б), напруга в кінці лінії є
вищою, ніж напруга на початку лінії.
Розрахунок режиму неробочого ходу лінії виконують на
підставі схеми заміщення (рисунок 9.2), прирівнявши потуж-
ність навантаження в кінці лінії нулю.

 S   S  S   0 U 
U 1 S 1Z r x 2Z 2 2
1

-jQ C1 -jQ C2

Рисунок 9.2 –Схема заміщення лінії для
розрахунку режиму неробочого ходу

58