Page 47 - 4508

Вектор I  2 Z ,, який дорівнює геометричній різниці


векторів U і U , називають спадом напруги в лінії.
1 ф 2 ф
Алгебричну різницю абсолютних значень цих напруг
називають втратою напруги.
Розклавши вектор спаду напруги I  Z на поздовжню U і
2 ф
поперечну U складові, можна записати
ф
U   U    U  j U , (6.2)
1 ф 2 ф ф ф
де U  І r  I x  I (r cos  x sin )  , (6.3)
ф а 2 2 р 2
U  І 2 а x  I 2 р r  I 2 (x cos  r sin )  , (6.4)
ф
І 2а, І 2р - відпововідно активна й реактивна складові струму

навантаження I .
2
У більшості випадків навантаження лінії задають трифаз-
ною активною Р 2 і реактивною Q 2 потужностями. При перехо-
ді від фазних до лінійних напруг, врахувавши, що
P Q
I  2 ; I  2 , (6.5)
a 2 2 p
3U 3U
2 2
отримаємо
P r  Q x
 U  2 2 , (6.6)
U
2
P x  Q r
 U  2 2 . (6.7)
U 2
Модуль лінійної напруги на початку лінії визначимо з век-
торної діаграми (рисунок 6.1, г) за теоремою Піфагора
2
2
U  U   U    U . (6.8)
1 2


Кут зсуву фаз між векторами напруг U і U визначимо
1 2
згідно з рисунком 1.1, г як
 U
  arctg . (6.9)
U   U
2
Втрати активної та реактивної потужності в трифазній лі-
нії можна розрахувати за формулами
2
S 2 P  Q 2
2
 P  I 3 r  2 r  2 2 r , (6.10)
2
U 2 U 2
2 2
46