Page 137 - 4507

Укрупнений масштаб планування та використання типових проектів
часто призводили до формування монотонного непізнаваного середовища, в
якому людина себе відчуває неспівмасштабно. Тому саме громадські
простори модерністичного міста можуть бути головним важелем покращення
житлового середовища і формування успішного району,задовольняючи
головні соціальні та психологічні потреби громади, задовольняючи усі їхні
рівні.

Рисунок 2. Формування громадського простору у історичній частині міста та згідно
з модерністичною концепцією (графіка - Rob Krier; The Block, Volume #3, 2009)

Окрім соціальних факторів, важливу позицію займає візуальне
сприйняття простору та його когнітивні елементи. Зокрема, Кевін Лінч
пропонує класифікацію елементів містобудівної форми, які можуть бути
сприйнятими людиною і є інтегральними компонентами образу міста: дороги,
краї або межі, райони, вузли і орієнтири. Побудовані на основі цих елементів,
ментальні карти допомагають краще зрозуміти логіку сприйняття простору,
що вкрай актуально для дослідження та ініціювання трансформацій простору
районів масової забудови.
Отже, якісний громадський простір може компенсувати недоліки
приватного, ставши логічним його продовженням та, подолавши «поріг
комфорту», сприяти формуванню відчуття спільноти, а отже, і соціальної
ідентичності та ідентичності простору. Формуючи якісний громадський
простір, потрібно, щоб він міг забезпечити три головні функції: (1)
формування комфортного фізичного середовища, забезпечення необхідних
функцій, (2) формування простору для соціальної взаємодії, (3) формування
когнітивно-комфортного простору.

136