Page 33 - 4501
P. 33

5.  КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

                        Акціонерне  товариство  —  товариство,  яке  має  статутний  фонд,  поділений  на
                  визначену  кількість  акцій  рівної  номінальної  вартості,  і  несе  відповідальність  за
                  зобов’язаннями тільки майном товариства.
                         Акція  —  цінний  папір  без  встановленого  строку  обігу,  що  засвідчує  участь  у
                  статутному  фонді  акціонерного  товариства,  підтверджує  членство  в  акціонерному
                  товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання
                  частини  прибутку  у  вигляді  дивідендів,  а  також  на  участь  у  розподілі  майна  у  разі
                  ліквідації акціонерного товариства.
                         Арбітраж — одночасна купівля та продаж однакових або подібних цінних паперів
                  на різних ринках за сприятливої різниці цін.
                         Аукціон — конкурсний спосіб організації торгівлі, згідно з яким купівлю/продаж
                  цінних  паперів  здійснює  брокер/дилер  у  заздалегідь  визначений  час  методом
                  нагромадження та одночасного виконання замовлень на купівлю і продаж цінних паперів
                  або безперервного виконання замовлень, поданих в усній або письмовій формі за ціною,
                  що змінюється протягом торговельної сесії.
                         Безризиковий  актив  —  актив,  дохідність  якого  визначена  та  відома  з  початку
                  володіння цим активом.
                         Біржове котирування — визначення ринкової вартості цінних паперів протягом
                  біржових торгів.
                         Біржовий  бюлетень  —  офіційне  видання  біржі,  в  якому  публікуються  курси
                  цінних паперів та супровідна інформація.
                         Біржовий індекс — середні або середньозважені показники курсів цінних паперів,
                  як правило, акцій.
                         Біржовий  наказ  —  форма  взаємовідносин  між  брокером  і  клієнтом,  що
                  виражається в передачі брокеру вказівок стандартного типу.
                         Брокер  —  фінансовий  посередник,  що  займається  купівлею-продажем  цінних
                  паперів  за  кошти  і  за  дорученням  клієнта  на  підставі  договору  комісії  або  доручення.
                         Варіаційна  маржа  —  грошова  сума,  яка  має  бути  нарахована  на  кліринговий
                  рахунок  учасника  біржової  торгівлі  терміновими  контрактами  або  списана  з  цього
                  рахунку за підсумками клірингу наприкінці кожного біржового дня.
                         Варант  —  свідоцтво,  що  видається  разом  з  цінним  папером,  яке  дає  право  на
                  додаткові пільги його власнику при придбанні акцій чи боргових цінних паперів.
                         Вексель  —  цінний  папір,  що  засвідчує  безумовне  грошове  зобов’язання
                  векселедавця  сплатити  після  настання  строку  визначену  суму  грошей власнику  векселя
                  (векселедержателю).
                         Випуск  цінних  паперів  —  зареєстрована  у  встановленому  порядку  сукупність
                  цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть
                  мати різні умови емісії, але надають однакові права.
                         Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів
                  у  бездокументарній  формі,  який  підтверджує  право  на  здійснення  операцій  з  даними
                  цінними паперами у Національній депозитарній системі.
                         Грошовий ринок — ринок, на якому обертаються активи зі строками погашення
                  рік і менше.
                         Депозитарій — юридична особа, що проводить виключно депозитарну діяльність і
                  може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
                         Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за
                  яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються
                  операції з цінними паперами, переданими зберігачем.
                         Депозитарні  свідоцтва  —  похідні  цінні  папери,  які  випускаються  учасниками
                  Національної  депозитарної  системи,  що  встановлюють  кореспондентські  відносини  з
                  іноземною  фінансово-депозитарною  установою,  та  які  свідчать  про  права  власності
                  резидента  України  на  певну  кількість  депонованих  у  цій  фінансово-кредитній  установі
                                                                                                             32
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38