Page 79 - 4496
P. 79

множину Y. Позначки вершин здійснюються від джерела.
                            Кожна позначка вершини (якщо ця вершина може бути
                            позначена) складається із двох чисел: перше - це “+” або “-”
                            номер вершини (з Y), з якої зв'язана нова позначувана
                            вершина, і друге - (обов'язково повинне бути позитивним) - це
                            фактично та добавка до потоку, що може бути додатково
                            “довезена” у цю вершину із джерела в порівнянні з вихідним
                            потоком.
                                  Більш точно, множина позначених вершин Y утвориться
                            в такий спосіб:
                                  джерело t належить Y і його позначка (0, ); друге
                            число, умовно говорячи, дорівнює нескінченності – що для
                            дискретної математики означає, що це настільки велике число,
                            як нам знадобиться;
                                  якщо вершина належить Y і c ij < qij (дуга (i,j) – пряма й
                            ненасичена), то вершина j також належить Y і позначка
                            вершини j дорівнює (+i, j), де j>0 дорівнює j= min {i, q ij –
                             c ij}. Помітимо, що тут число  i – це друге число вже
                            позначеної вершини i, а знак + перед номером i означає, що
                            дуга, що зв'язує вершини (i, j) є прямій (і ненасиченої);
                                  якщо вершина до належить Y і с jk > 0 (зворотна дуга), то
                            вершина з номером j також повинна належати Y й її позначка
                            дорівнює (– до,  j), де знак мінус означає, що вершина j
                            пов'язана із уже позначеною вершиною до зворотною дугою,
                             j= min{ k, q jk+c jk}, причому очевидно, що  j також строго
                            більше нуля.     Таким чином, побудова          множини     Y є
                            індуктивним, тобто нова вершина додається в Y, якщо вона
                            пов'язана з деякою вершиною вже вхідної в Y або прямій
                            ненасиченою дугою, або зворотною дугою.
                                  Після того як побудова множини Y закінчена (до нього
                            не можна додати нових вершин), можливі 2 випадки.
                                  1 Стік (тобто вершина з номером s) не входить у
                            множину вершин Y. Тоді позначимо множину вершин, що не
                            входять в Y через Z. Наш граф за умовою є зв'язковим, тому з
                            Y, в Z ідуть деякі ребра. За правилами побудови Y всі ці ребра
                            є прямими насиченими дугами (рис. 3.13).
                                  Ребра, що йдуть із множини Y в Z, утворять перетин між
                            вершинами t й s. Видно також, що сума пропускних
                            здатностей ребер цього перетину (а всі ці ребра є прямими,
                            насиченими) дорівнює потоку з t у s. Виходить, даний потік є
                                                           76
   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84