Page 53 - 4488

Основне призначення робочого органу - заглиблення
трубопроводу руйнуванням й вибиранням ґрунту з-під
трубопроводу. Трубозаглиблювач складається з несучої
конструкції, опорних і фіксуючих котків, робочих елементів
(гідромоніторні насадки, фрези, грунтотяги) і стабілізаторів
стійкості положення.
Несучу конструкцію гідравлічних трубозаглиблювачів
виготовляють трубчатою, внутрішню порожнину її
використовують для подачі води до робочих елементів.
Несуча конструкція сприймає вагу трубозаглиблювача й
передає її на трубопровід чи на опорні полози. Розміри й вага
несучої конструкції залежать від діаметра трубопроводу, типу
й розміщення робочих органів.
Робочі органи трубозаглиблювальних снарядів
поділяють на чотири типи: струменеві, гідроежекторні,
фрезерно-гідравлічні, безтраншейні (гідродифузійні) (дифузія
(від лат., поширення) - взаємне проникнення речовин).
Струменеві трубозаглиблювачі являють собою систему
гідравлічних струменів. Високонапірні струмені, що
формуються у насадках, розмивають ґрунт і викидають його
поза траншею. Ефективність заглиблення трубопроводу
зростає із збільшенням кількості насадок і подання стиснутого
повітря. Подання стиснутого повітря у вигляді струменів
сприяє збільшенню виносу ґрунту з траншеї. Струменеві
трубозаглиблювачі можуть розробляти зв'язані й незв'язані
ґрунти.
Гідроежекторні й пневматичні трубозаглиблючі
застосовують для руйнування піщано-гравійних ґрунтів,
суглинків і нещільних глин. Вони є найефективнішими на
ґрунтах, що їх розмивають. Ґрунт, який розробляють
водяними й повітряними струменями, відсмоктують
гідроежекторами або пневматичними грунтотягами й подають
підводним рефулерним трубопроводом. Трубозаглиблювачі
цього типу мають у декілька разів меншу потужність і про-
дуктивність у порівнянні із струменевими
трубозаглиблювачами.
Фрезерно-гідравлічні трубозаглиблювачі розпушують
ґрунт фрезами, розміщеними з двох боків від трубопроводу.

52