Page 126 - 4484

володіє більш високим тиском, ніж в самому джерелі вибуху, і
тому відбувається лускання порожнини, що призводить до
виникнення хвилі, яка поширюється в навколишньому
середовищі. Найпростішим прикладом імплозіону є звук, який
спостерігається при руйнуванні оболонки електричної
лампочки в повітрі. Перетворення вибухової речовини в
продукти реакції можуть відбуватися з різною швидкістю.
Розрізняють повільне і швидке горіння при детонації.
При підпалі вибухові речовини горять за рахунок
власного кисню. Воно йде зі швидкістю від долей міліметра
до десятків метрів за секунду. З ростом тиску швидкість
горіння збільшується. Горіння лежить в основі застосування
самостійного класу вибухових речовин - порохів. Їх згорання
в замкнутому об'ємі горіння в умовах зростаючого тиску
приводить до розриву порід та термогазохімічної обробки
пласта.
Вибираючи тип вибухових речовин (ВР), промисловики
зацікавлені в тому, щоб при їх вибуху одночасно з
максимальним виділенням енергії утворювалося багато газів.
У табл.7.2 наведені дані про деякі характеристики
вибухових речовин.

Таблиця 7.2 - Характеристика вибухових речовин

Енергія Швидкість Приведений
ВР Густина, вибуху детонації, об'єм
3
кг/м (горіння), км/с продуктів
МДж/кг вибуху,
л /кг

Димний порох 1600-1750 2,5-2,9 - 280
(пресований)
Бездимний по- 1560-1650 2,5-5,6 - 750-970
рох (зерна)

Тротил 1610 4,0-4,4 7 750-870
НТФА 1620 4,23 7,2 690

125