Page 57 - 4466

лягають нижче, будуть все більше й більше відходити від склепінь
горизонтів, що залягають вище, в напрямку падіння положистого
крила.

У практиці пошуково-розвідувальних робіт часто виникають
ситуації, коли структура підготовлена за опорним горизонтом,
зафіксованим у верхніх частинах розрізу, а перспективними на

нафту і газ є глибше занурені горизонти. Тому, щоби пошукова
свердловина розкрила перспективний пласт у найоптимальніших
умовах, потрібно зробити певну поправку на зміщення склепіння з

глибиною. Це реалізується шляхом розташування проектної
пошукової свердловини в так званому «принциповому напрямку»,

тобто свердловину слід змістити в бік того крила, в напрямку якого
можливе зміщення склепіння в нижніх горизонтах.
Для визначення амплітуди глибинного зміщення склепіння,

тобто відстані, на яку потрібно відійти від закартованого
склепіння, щоб розкрити перспективний пласт в оптимальних умо-

вах, розглянемо рисунок 8.1. На ньому схематично зображена (у
поперечному профільному розрізі) асиметрична складка з плоски-
ми крилами. Кут падіння крутого крила – α , а положистого крила
кр
– α
пол.
О I
0

О

пол
О 1 Н К 1
кр
Н
К М 1
М

Рис.8.1. Схема паралельної асиметричної складки із

глибинним зміщенням склепіння

Тут: КОК – опорний сейсмогоризонт з перегином у точці О;
1
МО М – покрівля нафтогазоперспективного комплексу, відділена
1
1
від сейсмогоризонту товщею порід постійної товщини Н з переги-
ном у точці О , що проектується на денну поверхню в точці О .
'
1
Вважаючи, що складка паралельна, тобто складена пластами,
які зберігають на всьому простяганні однакову товщину, кут нахи-
лу осьової лінії ОО до горизонту ( ) можна визначити за
1
0
співвідношенням

57