Page 49 - 4466

антиклінальній складці розміщують згідно з вибраною системою.
Під системою розміщення свердловин розуміють певну схему
взаємного розташування їх на структурі для ефективного й

достовірного вирішення поставлених завдань у конкретних
геологічних умовах. Найчастіше на антиклінальних структурах ви-
користовують профільні системи розміщення пошукових і

розвідувальних свердловин, коли свердловини розташовуються на
одній прямій (інколи дещо ламаній) лінії, а саме:
– за системою паралельних поперечних профілів (на

брахіантикліналях);
– на двох (поперек і вздовж структури) профілях – так званий

«хрест свердловин» (на невеликих структурах);
– на діагональних профілях (на видовжених складках);
– на радіальних профілях (на куполоподібних структурах).

Таке розташування свердловин дає можливість не тільки ефек-
тивно вивчати поклади, але одночасно отримувати дані про гли-

бинну геологічну будову площі для наступної побудови
інформативних профільних геологічних розрізів.
Обґрунтування та вибір системи розміщення свердловин

визначається:
– геологічними умовами (типом, формою та розмірами пастки
й очікуваного покладу, співвідношенням структурних планів на

різних стратиграфічних рівнях, характером поширення та
витриманості колекторів і покришок, тектонічною порушеністю,
можливістю існування неструктурних пасток тощо);

– ступенем вивченості об'єкта;
– орогідрографічними умовами (суша, море, гірська

місцевість);
– техніко-економічними міркуваннями (глибиною залягання
перспективних горизонтів, складністю буріння свердловин,

наявністю в межах площі будівель, заповідних зон тощо).
Відстань між проектними свердловинами вибирають у кожно-
му конкретному випадку залежно від структурно-геологічних

параметрів елементів пастки, складності геологічної будови та
розмірів і типу очікуваного покладу. Виходячи із цих чинників, на
практиці середню відстань між свердловинами в профілях на

структурах приймають від 0,7 км до 3,5 км, а між профілями – в
півтора-два рази більше.

49