Page 49 - 4466
P. 49

антиклінальній складці розміщують згідно з вибраною системою.
                        Під  системою розміщення свердловин розуміють певну схему
                  взаємного  розташування  їх  на  структурі  для  ефективного  й

                  достовірного  вирішення  поставлених  завдань  у  конкретних
                  геологічних умовах. Найчастіше на антиклінальних структурах ви-
                  користовують  профільні  системи  розміщення  пошукових  і

                  розвідувальних свердловин, коли свердловини розташовуються на
                  одній прямій (інколи дещо ламаній) лінії, а саме:
                        – за  системою  паралельних  поперечних  профілів  (на

                  брахіантикліналях);
                        – на двох (поперек і вздовж структури) профілях – так званий

                  «хрест свердловин» (на невеликих структурах);
                        – на діагональних профілях (на видовжених складках);
                        – на радіальних профілях (на куполоподібних структурах).

                        Таке розташування свердловин дає можливість не тільки ефек-
                  тивно  вивчати  поклади,  але  одночасно  отримувати  дані  про  гли-

                  бинну  геологічну  будову  площі  для  наступної  побудови
                  інформативних профільних геологічних розрізів.
                        Обґрунтування  та  вибір  системи  розміщення  свердловин

                  визначається:
                        – геологічними умовами (типом, формою та розмірами пастки
                  й  очікуваного  покладу,  співвідношенням  структурних  планів  на

                  різних  стратиграфічних  рівнях,  характером  поширення  та
                  витриманості  колекторів  і  покришок,  тектонічною  порушеністю,
                  можливістю існування неструктурних пасток тощо);

                        – ступенем вивченості об'єкта;
                        – орогідрографічними               умовами          (суша,       море,        гірська

                  місцевість);
                        – техніко-економічними  міркуваннями  (глибиною  залягання
                  перспективних  горизонтів,  складністю  буріння  свердловин,

                  наявністю в межах площі будівель, заповідних зон  тощо).
                        Відстань між проектними  свердловинами вибирають у кожно-
                  му  конкретному  випадку  залежно  від  структурно-геологічних

                  параметрів  елементів  пастки,  складності  геологічної  будови  та
                  розмірів і типу очікуваного покладу. Виходячи із цих чинників, на
                  практиці  середню  відстань  між  свердловинами  в  профілях  на

                  структурах приймають від 0,7 км до 3,5 км, а між профілями – в
                  півтора-два рази більше.


                                                          49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54