Page 69 - 4462
P. 69

високої  напруги  є  кульові  розрядники,  лабораторні  вимірювальні
         трансформатори,     електростатичні    кіловольтметри.    Найбільш
         ефективним  методом  вимірювання  високої  напруги  є  використання
         електростатичного    кіловольтметра.   У    тому    випадку,   коли
         кіловольтметр має обмежений діапазон вимірювання напруги, який не
         дає  змоги    проводити  вимірювання  на  високовольтній  стороні
         трансформатора,  використовують  ємнісні  або  резистивні  подільники
         напруги.  Найбільш  часто  використовують  ємнісні  подільники,
         оскільки багатоелементний ізолятор є по суті ємнісним подільником
         напруги.
                 Основні  вимоги  до  ємнісного  подільника:  робоча  напруга
         подільника  повинна  відповідати  випробувальній  напрузі  об'єкта;
         власна  ємність  подільника  повинна  бути  значно  менша  від  ємності
         випробувального об'єкта.
                 На  практиці  використовують  дві  схеми  ввімкнення  ємнісних
         подільників  напруги:  схема  з  додатковою  ємністю  (рисунок  6.5  а);
         схема з ємнісним подільником напруги (рисунок 6.5б).
                 Якщо власна ємність електростатичного кіловольтметра
         змінюється в широких межах при переміщенні його рухомої частини,
         то перевагу надають схемі з ємнісним подільником.
                 Рисунок 6.5 – Схема: а) з додатковою ємністю; б) з ємнісним
         подільником
                 У  даній  роботі  необхідно  проградуювати  однофазний
         високовольтний  підвищувальний  трансформатор  типу  ИОМ-100/25
         потужністю 25 кВА, максимальною напругою 100 кВ. Градуювання за
         допомогою  кульового  розрядника  може  здійснюватися  двома
         методами:
                 1  На  первинній  обмотці  встановлюють  напругу  U 1,  що
         відповідає  деякому  цілому  показникові  шкали  вольтметра,  а  потім
         кулі,  які  попередньо  були  розміщені  на  максимально  можливій
         відстані,  починають  поступово  зближувати  кулі  до  виникнення
         розряду.  Після  цього  фіксують  довжину  іскрового  проміжку  L  і  за
         табличними     даними  або    градуювальною     кривою    кульового
         розрядника  визначають  напругу  U 2max,  що  відповідає  напрузі  U 1
                                          68
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74