Page 8 - 4454

електродів. Лічильники, які працюють в області насичення,
називаються іонізаційними камерами.
Подальше збільшення напруги (третя область) приводить
до зростання іонізаційного струму за рахунок вторинної
іонізації, коли електрони після іонізації одних молекул газу
встигають під дією електричного поля набрати швидкість,
достатню для іонізації інших молекул газу. Внаслідок вторинної
іонізації відбувається лавиноподібне збільшення кількості
заряджених частинок. Відношення заряду, що утворився на
електродах, до первинного заряду називають коефіцієнтом
4
7
газового підсилення, який може досягати величин 10 - 10 . В
цій області працюють пропорційні лічильники.
В четвертій області інтервалу напруг пропорційність між
величиною імпульсу струму на виході детектора і початковою
іонізацією порушується: чим більша енергія іонізуючої
частинки, тим менший коефіцієнт газового підсилення.
В п'ятій області величина струму стає незалежною від
енергії іонізуючих частинок. Детектори, які працюють в такому
режимі, називаються лічильниками Гейгера-Мюллера.
При подальшому збільшенні напруги (шоста область)
відбувається самочинний безперервний газовий розряд, який
виникає без впливу зовнішнього іонізуючого випромінювання
тільки за рахунок наявності потужного електричного поля.
В геофізичній апаратурі для вимірювання інтенсивності
нейтронного і гамма-випромінювання використовують
газорозрядні детектори, які працюють в областях
пропорційності і Гейгера-Мюллера.
Основна робоча характеристика газорозрядного детектора -
це залежність кількості зареєстрованих детектором імпульсів
від поданої на електроди напруги. В інтервалі напруг, який
носить назву плато лічильника, швидкість рахунку практично
не залежить від величини поданої напруги. В газорозрядних
детекторах Гейгера-Мюллера протяжність плато складає 200-
300 В з кутом його нахилу 5-10 % на 100 В. Робоча напруга
детектора відповідає напрузі середини плато.

8