Page 65 - 4454

заповнення заколонного простору цементом, активованим
короткоживучими радіоактивними ізотопами (Fе, I та ін.).
Основний недолік даних методів - відсутність інформації
про характер розподілу цементу в заколонному просторі і про
щільність його контактів з обсадною колоною і породами.
Виявлення неоднорідностей розподілу цементу за
колоною здійснюють методом розсіяного гамма-
випромінювання.
В результаті інтерпретації дефектограм, які реєструють
поточково, встановлюють густину речовини в заколонному
просторі і визначають ексцентриситет обсадної колони в
свердловині.
При безперервному русі приладу вздовж стовбура
свердловини реєструють кругову цементограму, мінімальні
значення якої вказують інтервали, повністю заповнені
цементом, а максимальні - не заповнені або частково заповнені
цементом.
Вивчення щільності контактів цементного каменю з
обсадною колоною і гірськими породами здійснюють за
допомогою акустичної цементометрії. Для цього реєструють
три параметри: амплітуду поздовжні хвиль по породі А п, по
колоні А к і час першого вступу повздовжньої хвилі Т п. Мала
амплітуда А к (не більше 0,2 від максимального значення) слугує
основною ознакою повного зчеплення цементного каменю з
колоною, велика (не менше 0,8 від максимального значення)
вказує на відсутність даного зчеплення. Відхилення Т п від часу
пробігу пружної хвилі по колоні слугує ознакою наявності
цементу за колоною і його зчеплення з нею. Характерні
ритмічні аномалії на кривих Т в і А к, зв'язані з відбиванням
муфтових з'єднань обсадної колони.
Інтервали з частковим зчепленням характеризуються
чергуванням великих і малих амплітуд на кривій А к.
Виділення інтервалів припливу чи поглинання
здійснюють порівнянням фонової термограми і термограми,
зареєстрованої після зміни гідростатичного тиску в свердловині.
Місця припливу чи поглинання відзначають за підвищенням або

65