Page 81 - 4453

Число аераторів в регенераторах і на першій половині довжини
аеротенків – заміщувачів належить приймати вдвічі більшим, ніж
на решті довжині аеротенків.
Заглиблення аераторів слід приймати у відповідності з тиском

повітродувного обладнання та з урахуванням втрат у розвідних
комунікаціях і аераторах.
У аеротенках необхідно передбачати можливість спорожнення

та пристрої для випуску води з аераторів.
За необхідності в аеротенках належить передбачати заходи
щодо локалізації піни – зрошення водою через бризкала або за-
стосування хімічних антиспінювачів.

Рециркуляцію активного мулу слід здійснювати ерліфтами або
насосами.
Питома витрата повітря q за використання пневматичної си-
air
стеми аерації визначається за формулою

q o L en  L ex 
q  , (2.60)
K 1 K 2 K T K 3 C  C o 
a
де q – питома витрата кисню повітря, мг на 1 мг знятої
о
БПК повн , що приймається для очищення до БПК повн 15-20 мг/л –

1,1, для очищення до БПК повн понад 20 мг/л – 0,9 ;
K – коефіцієнт, що враховує тип аератора і приймається для
1
дріднобульбашкових аераторів в залежності від співвідношення
площ аерованої зони і аеротенка f / f (таблиця 2.14) ; для сере-
az
at
дньобульбашкової і низьконапірної K = 0,75;
1
K – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аера-
2
торів h (таблиця 2.15).
a
Коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод K визна-
T
чається за формулою

K  1 0, 02 T w  20 , (2.61)

де T - середньомісячна температура води за літній період,
w
°С;
K - коефіцієнт якості води, для міських стічних вод дорів-
3
нює 0,85; за наявності СПАР приймається в залежності від вели-

чини f /f за даними таблиці 2.16, для виробничих стічних вод -
az at

80