Page 7 - 4438

копалин. Багато питань з петрографії з'ясовуються тільки при глибокому знанні хімії,
фізики, термодинаміки та ін.
Розвиток петрографії, її знання, оволодіння методами цієї цікавої науки має не
тільки наукове, але і велике практичне значення.

Історія розвитку петрографії

Історія поділяється на два періоди. Перший - накопичення відомостей про різні
гірські породи в рамках геології, який завершився в першій половині XIX сторіччя. За
цей період було надбано великий матеріал про різні корисні копалини, але не ставало
знань про їх походження, закономірності поширення, знання про їх склад і розподіл у
природі. У Росії ці питання вперше висвітив М. Ломоносов. У 1757 році вийшла його
праця «Учение о слоях земных», яка не втратила свого значення і тепер. Він ще в ті
далекі часи (понад 250 років), наприклад, вказав, що вугілля, бурштин мають органічне
походження, що породи та мінерали з часом змінюються. У 1795 р. з'явилася робота
Джона Геттона «Теорія Землі», в якій викладалися питання формування різних гірських
порід. Пізніше ідеї М. Ломоносова розвинув В. Севергін (1765-1826), який багато уваги
приділив вивченню мінералів, формуванню їх природних асоціацій, породам, загальним
питанням геології.
Другий, дуже інтенсивний період розвитку петрографії починається з моменту
введення в практику досліджень гірських порід поляризаційного мікроскопа англійським
вченим Г. Сорбі (1858 р). Перший мікроскоп винайшов німецький учений Г. Тальбот
(1834 р.). З широким застосуванням мікроскопічного вивчення гірських порід
петрографія все більше почала відокремлюватись в окрему науку.
У 1870-1880 рр. О. Іностранцев, О. Карпінський опублікували роботу за
мікроскопічним описом гірських порід і почали читати курс у Санкт-Петербурзькому
університеті та Гірничому інституті.
У 1866 р. німецькі вчені Ф. Ціркель і в 1873 р. Т. Розенбуш опублікували капітальну
працю (керівництво) з петрографії.
Мікроскопічні дослідження гірських порід все більше поглиблювались завдяки
роботам французьких вчених Фуке, Мішель-Леві, австрійського - Бекке та ін.
Російський вчений Є. Федоров розробив універсальний столик (теодолітний метод)
в 1892 році, який дозволив визначити найголовніші кристалооптичні константи
мінералів, а на їх основі хімічний склад, що дуже важливо для вивчення низки
породоутворбвальних мінералів: польових шпатів, піроксенів, амфіболів.
Таким чином, вирішувались і хімічні питання в петрографії. У цьому напрямку
значна роль належить російському вченому Левінсон-Лессінгу, який вперше розробив
систематику магматичних порід на основі їх хімічного складу. У подальшому виділився
самостійний розділ - петрохімія і значний вклад у неї вніс О. Заварицький, який
вдосконалив метод перерахунку хімічних аналізів і розробив нову хімічну класифікацію
магматичних порід.
Поряд з мікроскопічними, хімічними дослідженнями розвивались фізико-хімічні
дослідження в петрографії (вивчення процесів кристалізації магми і її диференціації,
вивчення причин різноманітності магматичних порід). Такі дослідження розпочали І.
Фогт (1890 р.), І. Морозевич (1892-1897 рр.), Н. Боуен (1902-1908 рр.). У наш час такі
роботи вели О. Гінзбург, О. Заварицький, В. Ніколаєв, В. Соболев та ін.
У галузі експериментальних досліджень продовжувались роботи з вивчення
процесів дослідження мінералів та гірських порід в умовах, близьких до природних:
лабораторія Карнегі у Вашінгтоні, в якій проводили дослідження Н. Боуен, Дж. Грейч, К.
Горансон та ін.
Не так давно в результаті розвитку інженерно-геологічних та геофізичних
досліджень появилась нова гілка - петрофізика, основоположники якої Левінсон-Лесінг,
Б. Залеський.
Всестороннє аналітичне вивчення магматичних порід і регіональні геолого-
6