Page 49 - 4435
P. 49
5 КОМПЛЕКСНІ (КООРДИНАЦІЙНІ) СПОЛУКИ
Комплексними (координаційними) називають
сполуки, одержані без створення нових електронних
пар.
У координаційних сполуках розрізняють
внутрішню та зовнішню сфери. Внутрішня сфера, або
комплекс складається з центрального атома
(комплексоутворювача) та лігандів, які розміщуються
(координуються) навколо нього. Йони, що не входять у
внутрішню сферу, складають зовнішню сферу
координаційної сполуки.
Центральними атомами в координаційних
сполуках найчастіше є позитивно заряджені йони або
атоми d-металів, рідше – s- та p-металів. Деякі неметали
(B, Si, N, P) також можуть бути
комплексоутворювачами.
-
-
-
Лігандами є, найчастіше, прості (Cl , Br , I ) або
2-
2-
-
складні (CO 3 , S 2O 3 , NO 2 ) йони, нейтральні молекули
(у більшості випадків полярні) – як неорганічні (Н 2O,
NH 3, CO), так і органічні (NH 2CH 2NH 2, C 2H 5NH 2).
Кількість місць у внутрішній сфері комплексу,
які можуть бути зайняті лігандами, називають
координаційним числом (КЧ) комплексоутворювача.
Значення координаційних чисел перебуває в межах
1…12.
Комплексні сполуки можуть містити у своєму
складі як комплексний аніон, так і комплексний катіон, і
навіть бути в цілому комплексною незарядженою
частинкою. Тому називають дані сполуки за
відповідними правилами.
49