Page 96 - 4434

індивідуальне ― безпосередньо біля обладнання, що
споживає теплоту.
У системах теплопостачання об'єктів основним є теплове
навантаження систем опалення. У зв'язку з цим передбачають
центральне регулювання за опалювальним навантаженням на
основі температурних графіків, за допомогою яких
визначають залежність температури води в трубопроводах
теплових мереж від температури зовнішнього повітря ( чи від
теплових навантажень).
При побудові графіків беруть:
― початок і закінчення опалювального періоду при
температурі зовнішнього повітря t з=+8°С для житлових,
громадських і виробничих будівель, опалювальне
навантаження яких прямо пропорційне різниці температур
внутрішнього і зовнішнього повітря;
― розрахункову температуру внутрішнього повітря в
житлових приміщеннях +18°С, у виробничих будівлях +16°С;
― розрахункову температуру води у зворотному
’
трубопроводі τ 2о = 70° С;
― розрахункову температуру води у подавальному
’
трубопроводі τ 1о =150°С (допускається також 95 °С, 110 °С,
120°С, 130°С, 140°С ).
Розрахункові температури води відповідають
розрахунковій ( максимальній ) тепловій потужності систем
опалення.
Для будівель із значними тепловиділеннями потрібно з
рівняння теплового балансу визначити граничну температуру
початку ( чи закінчення ) опалювального періоду. У разі
залежної схеми приєднання систем опалення і використання
конвективно випромінених опалювальних приладів
температури води в подавальному та зворотному
трубопроводах теплових мереж розраховують за формулами:

8 , 0 (6.16)
  t   t' Q   ( '  5 , 0 ) '   Q
10 вн o o o o
8 , 0 (6.17)
  t   t' Q   5 , 0 Q '  
20 вн o o o

95