Page 82 - 4434

теплофікаційному режимі, їх використовують для покриття
базової частини графіка електричних навантажень. В літній
період ТЕЦ, що мають переважно опалювальне навантаження,
переводяться к конденсаційний режим роботи та можуть
брати участь в регулюванні потужності в енергосистемі, отже
в літній період на ТЕЦ проводять ремонтні роботи котельного
обладнання. Паливопостачання ТЕЦ може носити також
сезонний характер: вугілля та мазут — взимку, природній
газ — влітку.
Особливість оцінки економічності ТЕЦ обумовлена тим,
що вона генерує та відпускає споживачу енергію двох
видів — теплову та електричну. У зв'язку з цим теплові схеми
ТЕЦ окрім звичайного допоміжного обладнання
(регенеративні підігрівники, деаератори, випарювачи і т. п.)
містять в собі й установки для виробництва теплової енергії.
Це можуть бути мережні підігрівники води або
пароутворювачі. Із-за низької якості живильної води, що
зумовлена великими зовнішніми витоками, на ТЕЦ часто
застосовують котли з природною циркуляцією.
Теплову економічність ТЕЦ оцінюють по виробництву
т
е
електроенергії  та відпусканню теплоти  . ККД ТЕЦ по
с с
виробництву електричної енергії визначають як і для КЕС.
При цьому витрата тепла на виробництво електроенергії
є
Q є  Q  Q , де Q і Q — витрати теплоти турбоуста-
ТУ ТУ Т ТУ Т
новкою та зовнішнім споживачем, кДж/год.
ККД ТЕЦ по виробництву теплоти знаходять за
формулою:
т
т
р
  Q В  Q   т   , (5.18)
с Т н ТУ тр ку
де Q — відпускання теплоти зовнішньому споживачу,
Т
т
кДж/год; В — часова витрата палива на вироблення теплової
енергії, кг/год;  т — ККД турбоустановки по відпусканню
ТУ
теплової енергії.
Для визначення питомої витрати умовного палива в
залежності від одиниць виміру (кг/(кВт·год)) або (кг/ГДж)
використовують формули:

81