Page 34 - 4433

Мідь добре штампується. Різка м'якої міді є ускладнена.
Для деталей, які виготовляють різанням, потрібно застосовувати
загартовану (тверду) мідь.
Основну кількість міді використовують для
приготування сплавів. Мідні сплави розділяють на три групи:
- латунні;
- бронзові;
- мідно-нікелеві.
Важкі кольорові сплави. Латунь – сплав міді з цинком,
де вміст цинку складає до 45 відсотків. Із збільшенням вмісту
цинку до 35 відсотків міцність латуні збільшується до 20 кг/см².
При збільшені вмісту цинку до 45 відсотків латунь стає
крихкою. Латунь із вмістом цинку більше 45 відсотків не
використовується. З латуні виготовляють профілі, крани,
відвідники повітря, які використовують у резервуарах.
Вироби з латуні випробовують у холодній деформації за
кімнатної температури. Вміст олова в латуні збільшує корозійну
стійкість. До латуні може додаватися алюміній та нікель для
збільшення механічних властивостей та корозійної стійкості.
Хімічний склад та механічні властивості латуні використовують
для виготовлення деталей, що працюють під тиском. Вміст
домішок у латунних виробах складає не більше від 0,4 до
0,9 відсотків.
Бронза – сплав міді та олова з добавкою алюмінію,
кремнію або свинцю. Додатково бронзи легують марганцем.
Бронзи поділяють залежно від вмісту домішок.
Для деталей, що працюють під тиском, використовують
олов’яні бронзи з вмістом олова не більше від 6 до 7 відсотків. З
великим вмістом олова деталі виготовляють способом литтям.
Для того, щоб бронзу було краще обробляти механічним
способом до її складу добавляють свинець. Щоб здешевити
виріб, до його складу додають цинк та фосфор. Бронзові сплави
використовуються для виготовлення арматури та фітінгів.
Бронзові сплави через дефіцит олова використовують
дуже рідко. Найбільш часто використовують безолов’яні
бронзи. Завдяки легуванню безолов’яні бронзи мають високі
механічні та корозійні властивості.
Алюмінієві бронзи. До їх складу входить від 5 до
11 відсотків алюмінію. Додатково алюмінієві бронзи легують, з

32