Page 11 - 4433

Низьколегована сталь. Переваги низьколегованої сталі
над вуглецевою це:
- на 30 відсотків межа плинності більша;
- більша пластичність та ударна в’язкість;
- відношенням межі плинності до межі міцності (у
низьколегованої сталі це відношення коливається в межах від
0,65 до 0,75, а у вуглецевих сталях – від 0,55 до 0,60;
- температурний режим роботи (від мінус 40 до плюс
о
60 С);
- корозійна стійкість (у 1,5 рази краща ніж у вуглецевих);
- під час зварювання можливе використання підігріву
кромок труб без попередньої термообробки.
Вміст сірки та фосфору в низьколегованих сталях є не
більше відповідно 0,04 та 0,075 відсотків. Додаткова вимога до
низьколегованих сталей – ударна в’язкість (при випробовуванні
їх на згин в холодному стані). Марки низьколегованих сталей –
10 ХНДП, 14 ГНД, 12 ХСНД.
Постачють низьколеговану сталь відповідно до ГОСТу та
стандартів. У них вказують: вимоги до сталі за хімічним
складом, механічними та технологічними властивостями,
розмірами та чистою обробкою поверхні, допусками у
відхиленні від термообробки.
У зоні зварювання низьколегована сталь повинна мати
велику міцність. Чим більша межа міцності у сталі, тим більша
стійкість.
Кожна партія сталі мусить мати документ (сертифікат
якості), що підтверджує її характеристику та технічні умови
(ТУ). Крім того, на кожен виріб зі сталі ставлять тавро та
маркують. У сертифікаті якості вказують:
- завод, що виготовив виріб;
- марку сталі та номер плавки;
- хімічний склад;
- профіль та розмір виробу;
- вагу та номер партії;
- вимоги ГОСТу, що відповідає даній партії.
Дефекти на сталевих листах виправляють за допомогою
безударного методу (домкрати та газокиснева різка). Під час
проведення ремонту не повинні зменшуватись розміри сталі та
її товщину.

9