Page 16 - 4430

- простоту і наочність зображення об’єктів змісту;
- добру розпізнаваність знаків в межах однієї
класифікаційної групи та окремих класифікаційних груп;
- відповідність розмірів знаків масштабу й призначенню
карти;
- відповідність розмірів й форми знаків значенню
об’єктів, що картографуються;
- дотримання багатоплановості зображення на карті;
- виділення основних і другорядних елементів та
об’єктів, контрастне відображення головних з них;
- використання з найбільшою точністю й повнотою
образотворчих засобів, які відображають суть об’єктів та
явищ, що картографуються;
- взаємна узгодженість, єдність, цілісність й
гармонійність образотворчих засобів;
- врахування технічних можливостей відтворення
засобів, які проектуються.
Для упорядкування розміщення й об’єднання в групи
численних позначень використовують такі прийоми
графічної побудови легенд:
- виділення основних розділів легенди великими
заголовками;
- класифікація розграфлення легенди, що відображає
таксономічний поділ різних рангів системою
розділювальних ліній;
- легенди-графіки, що дозволяють характеризувати
кожне позначення одночасно за двома ознаками – по
вертикальній і горизонтальній осях;
- розміщення позначень у послідовності
класифікаційного поділу;
- легенди-ключі, де замість умовних позначень
використовують систему індексів, а в легенді
пояснюють їх зміст.
Проект карти є основою та керівним документом для
створення картографічного твору.

Хід роботи

16