Page 262 - 4420

Потенціалометри з гнучким каркасом (рис. 10.2, а)
можна використовувати для вимірювання різниці магнітних
потенціалів між будь-якими двома точками в магнітному полі,
а перетворювачі з жорстким каркасом – для вимірювання між
двома точками, розміщеними на певній відстані l, що
відповідає розмірам плеча перетворювача (див. рис. 10.2, б).
Якщо на одиницю довжини dl потенціалометра по його
осі припадає однакова кількість витків w і площа S його
перерізу незмінна, то повне потокозчеплення його витків
визначатиметься як

B
  wS 0 H l dl  K п F , (10.13)
l
A

де H l – тангенціальна складова напруженості магнітного поля
до осі перетворювача; F l – шукана різниця магнітних
потенціалів між точками А і В простору; К п=wSμ 0 – стала
потенціометра.
Іншим поширеним видом індукційних перетворювачів є
так звані ферозонди – фероіндукційні перетворювачі. Принцип
дії фероіндукційних перетворювачів полягає у використанні
зміни магнітного стану феромагнетика, намагнічуваного
змінним магнітним полем збудження, коли на це поле
накладається стале магнітне поле, індукція якого вимірюється.
Існує кілька видів ферозондів, які відрізняються між собою
способом збудження і просторовою орієнтацією магнітних
полів (ферозонди з поздовжнім і поперечним збудженням),
формою феромагнітного осердя (стержневі, кільцеві,
трубчасті), використанням основної чи другої гармоніки ЕРС і
т. ін.
Найпоширенішими зараз є двострижневі ферозонди з
поздовжнім збудженням. Такі ферозонди мають два ідентичні

- 261 -