Page 256 - 4420
P. 256

Зв’язок між В і Н визначається одним із співвідношень:
                            в  вакуумі  –  В=μ 0Н;  в  середовищі  з  відносною  магнітною
                            проникністю μ        – В= μ μ 0Н, де μ 0 – магнітна проникність
                                                                    -7
                            вакууму (магнітна постійна), μ 0 = 4π·10  Г/м.
                                   Інколи  для  визначення  характеристик  магнітного  поля
                            зручно    користуватись     поняттям     “магнітний     момент”.
                            Магнітним  моментом  М м  контуру  зі  струмом  називають
                            вектор,  модуль  якого  дорівнює  добутку  площі  контуру  й
                            струму, а напрям перпендикулярний до площини контуру.
                                          Якщо  магнітне  поле  створюється  намагніченим
                            тілом, то магнітний момент тіла дорівнює


                                                    М        М     ,                 (10.3)
                                                       М           М i

                            де  М      –  магнітний  момент,  що  створюється  рухом
                                    М i
                            електронів у атомі.
                                   Для      характеристики      ступеню       намагніченості

                            користуються       поняттям     “намагніченість”       J .    Під
                            намагніченістю розуміють магнітний момент одиниці об’єму
                            намагніченого тіла

                                                      М
                                                  J     М    ,                          (10.4)
                                                           v

                            де М М –  магнітний момент тіла; v – об’єм тіла.
                                          Для характеристики магнітного моменту в різних
                            середовищах  зазвичай  використовують  три  основні  вектори:
                            магнітну  індукцію  B ;  напруженість  магнітного  поля  H   та
                            намагніченість  J .  Ці  вектори  пов’язані  між  собою
                            співвідношенням


















                                                         - 255 -
   251   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261