Page 71 - 4405
P. 71
Переміщення клина, з яким зв'язана стрілка шкали приладу,
пропорційне зміні густини рідини.
Для вимірювання густини рідких середовищ
використовують послаблення проникаючої радіації (-
промені) при проходженні через середовище, яке
аналізується. Коефіцієнт послаблення можна представити
сумою
k , (5.15)
де α – коефіцієнт фотопоглинання;
k – коефіцієнт розсіювання.
Методи і прилади для вимірювання в’язкості рідин
В’язкістю називають властивість рідин і газів, що
характеризує їх опір деформації зсуву. Процес зсуву
паралельних шарів елементу рідини (газу) можна описати
формулою Ньютона
dv (5.16)
F
,
S dn
де μ – динамічна в’язкість або просто в’язкість;
F/S - напруга зсуву (F - сила зсуву, S - площа перерізу
розглянутого елементу );
dv/dn – градієнт швидкості руху по товщині шару або
швидкість зсуву ( v – швидкість течії одного шару відносно
іншого; n - відстань між шарами рідини).
Співвідношення між названими одиницями є таким: 1П =
2
-4
-1
10 Па·с, 1ст = 10 м /с. Для вимірювання в’язкості
використовують віскозиметри, які виконані на таких методах:
витікання, падаючої кулі, ротаційні і вібраційні.
Віскозиметри витікання (капілярні віскозиметри).
Принципова схема автоматичного капілярного віскозиметра,
заснованого на принципі витікання, описується рівнянням
Паузейля, яке пов’язує в’язкість і перепад тиску в капілярі:
k P (5.17)
1
Контрольована рідина з постійною витратою
прокачується дозуючим насосом через капілярну трубку.
70