Page 11 - 4405

його верхньої границі вимірювання. Розширення
розраховують за формулою
V t=V 0(1+t), (1.1)
де V 0, V t - об'єми термометричної рідини за температур
o
відповідно 0 °С і t С,
 - об'ємний коефіцієнт температурного розширення.
Недоліками рідинних термометрів є значна теплова
інерція і неможливість передачі показів на віддаль.
Дилатометричні термометрии. Робота термометрів
цього типу базується на властивості твердого тіла змінювати
свої лінійні розміри при зміні температури. Якщо
температурний інтервал невеликий, то залежність довжини
твердого тіла від температури може бути подана лінійною
залежністю
l t=l 0ּ(1+αּt) , (1.2)
де l t , l 0 - довжина твердого тіла відповідно за температур t
о
і 0 С;
 - середній коефіцієнт лінійного розширення твердого
тіла.
Біметалеві термометри складаються з двох різних
металевих пластинок однієї довжини, з’єднаних разом.
Оскільки метали мають різний коефіцієнт термічного
розширення, то зміна температури приводить до вигину
пластинки, так що метал з більшим коефіцієнтом розширення
опиниться на внутрішній стороні кривизни. Величина, на яку
пластинка зігнеться, залежить від типу двох
використовуваних металів, довжини біметалевої пластинки і
змінювання температури. Якщо один кінець біметалевої
пластинки зафіксувати, то величина переміщення другого
його кінця є мірою температури.
Манометричні термометри. Принцип дії манометричних
термометрів базується на використанні залежності між

10